Микола Максимов
«Ти дав мені у володіння півсвіту, а зараз, коли імперія Сіся от-от впаде до моїх ніг... Забираєш душу мою?! Невже я все життя не виконував волю твою?!» Вісім днів і ночей страждає на смертному ложі великий полководець Чінгісхан. І хто може відвернути неминуче? Багато лікарів, знахарів, чаклунів, шаманів зібралися у шатрі воєначальника... Але таємницю забутого рецепту знає лише Акерке — молодша сестра Каїрхана, володаря підкореного Отрару, чоловік якої загинув від шаблі завойовників. Де той рецепт? У книзі, у пам’яті? Чи схоче удова, навіть за трон своєї країни, врятувати тирана?..
      Той, хто очікує від фільму Володимира Савельєва «Таємниця Чінгісхана» видовища на кшталт «Зиновія Богдана Хмельницького», «Молитви за гетьмана Мазепу» чи «Мамая», може одразу перенастроїтися на камерну драму — словесний двобій розумної жінки і полководця, який ще міцно тримає зброю, але вже відчуває наближення смерті.
      Передсмертні тривоги завойовника на початку грудня почали фільмувати в об’єднанні «Відео» Національної кіностудії ім. О.Довженка (на замовлення Міністерства культури і мистецтва України). Сценарій за мотивами поеми Мухтара Шаханова написали Іван Драч і Володимир Савельєв. Оператори — Едуард Тимлін, Валерій Анісімов, художник — Олександр Даниленко. Зніматимуть на відео, але буде й екранна копія.
      Після ролей численних історичних осіб — Хмельницького, Мазепи, Брюховецького, Корейського, академіка Лисенка і навіть Гітлера (у виставі театру ім. М.Заньковецької про генерала Карбищева) — народний артист України Богдан Ступка додасть до своєї портретної галереї ще й великого хана монголів, який із 10-тисячним військом підкорив Сибір, Азербайджан, Грузію, Крим і, врешті-решт, — Русь.
      Акерке — його колега з Національного академічного драматичного театру ім. І.Франка Поліна Лазова. Безжального полководця Желме грає Сергій Романюк з Івано-Франківська, Борте — старшу дружину Чінгісхана — Раїса Недашківська, оповідача — Костянтин Степанков, шамана — Сергій Марченко, одного з лікарів — Олег Драч, Сократа — Олег Табаков або Валентин Гафт, гетеру — Людмила Смородина.
      У чому ж таємниця завойовника? У золоті, яке поглинуло озеро Іссик-Куль? У бажаному безсмерті? Чи намаганні зробити своєю невідворотною могилою усю Землю?..