Заслужена артистка України Поліна Лазова грає в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка з 1978 року, куди вона прийшла по закінченні Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого (майстерня Михайла Рудіна).
 
У доробку Поліни Лазової близько 40 ролей, серед яких Єва("Бал злодіїв"), Маргарита("Майстер и Маргарита"), Жанна д'Арк ("Біла Ворона"), Гонерилья("Король Лир"), Еммі Госуїл ("Кін IV"), Беатриса ("З коханням не жартують"), Пепіта("Блез"), Співачка("Кар'єра Артуро Уїл"), Дідона ("Енеїда"), Проня Сірко("За двома зайцями").
                Наприкінці минулого сезону П. Лазова виконала роль примадонни - світової оперної співачки Соломії Крушельницької (спектакль "Соломія"). Жанр вистави досить таки незвичній - хореографічна драма. Глядач потрапляє в царство музики, вокалу й хореографії. Головні дійові особи: Соломія Крушельницька, її сестра Нуся (Лариса Руснак), Голос Соломії в особі молодого чоловіка (Олександр Форманчук). Їхні складні, часом трагічні стосунки творять основну напругу вистави її нерв. Дивовижна взаємодія співу з танцем полонить, приховує увагу, зачаровує глядачів. Здається, сцена театру Франка ще ніколи такого не демонструвала. По-новому виявили свої здібності всі виконавці. І, звичайно, Поліна Лазова. Подекуди їй доводиться співати поряд з записами самої С. Крушельницької! Не кажучи вже про хореографію... Хоча "перетанцювати" Олександра Форманчука (дебют на франківській сцені), напевне, не під силу нікому. Ну, а досвід ролі Жанни д'Арк, що її грала Поліна Лазова у виставі "Біла Ворона", безумовно, знадобився.
                 Коротка вистава "Соломія" вмістила ціле життя видатної співачки, вершинні події її долі: розквіт кар'єри, тріумф у ролі Мадам Батерфляй, прощання з голосом - як прощання з життям.
                Здається, маломовна "Соломія" може мати більш тривале й щасливе сценічне життя, ніж багатослівна й премудра "Істерія", де одну з найкращих ролей - Джессіки виконала Поліна Лазова.